(in Ukrainian)
Синтаксис
Порядок розташування слів у
реченні
Порядок
розташування слів у реченні вільний, однак існують певні правила, які визначають послідовність розміщення членів речення:
- найчастіше слова розташовуються у порядку SVO (підмет — присудок — додаток), що є прямим порядком розташування слів для української мови (Епоха п'ятиповерхових будинків зародилася в 50-ті роки). Прямий порядок другорядних членів речення пов'язаний з порядком слів у словосполученні:
- узгоджене означення стоїть перед означуваним словом;
- додаток — після керуючого слова;
- обставина може бути перед і після головного слова (у реченні ним виступає присудок).
- порушення прямого порядку слів з метою виділення якогось з них називається інверсією або зворотнім порядком слів. При зворотному (непрямому, інверсійному) порядку слів присудок передує підмету (Нещодавно до мене заходив Тарас). Другорядні члени речення при інверсії також змінюють своє звичне місце.
Такий
порядок розташування слів притаманний слов'янським, балтійським мовам, китайській, фінській, англійській, новогрецькій мові, суахілі, тайській мові тощо. Французька, шведська, іноді іспанська та англійська при звертанні вживають інший порядок слів — VSO (присудок —
підмет — додаток).
Заперечення
На
відміну від багатьох індоєвропейських мов, в українській мові може вживатися кілька заперечних часток (ніхто ніколи нікому нічого не прощає —
англ. no-one ever forgives anyone anything).
Зв'язки слів у підрядних
словосполученнях
На
відміну від мов, які втратили граматичну категорію відмінка, в українській мові між словами в підрядному словосполученні може виникнути зв'язок узгодження (залежне слово граматично уподібнюється до головного, зміна головного слова викликає зміну залежного — білий пес —
білого пса — білому псу),
зв'язок керування (головне слово вимагає від залежного конкретної граматичної форми, яка зберігається при зміні головного слова — читаю книжку —
читала книжку — читатимемо книжку),
зв'язок прилягання (залежним виступає незмінне слово (прислівник, дієприслівник, неозначена форма дієслова), яке поєднується з головним тільки за змістом — сніданок нашвидку,
співати йдучи.
Стилістика
У
сучасній українській мові розрізняють такі стилі:
- розмовно-побутовий — використовується у побуті, в усному спілкуванні. Для розмовно-побутового стилю характерне:
- широке використання загальновживаних слів;
- вживання слів з суфіксами пестливості, зневаги чи згрубілості;
- вживання простих речень, звертань та ін.
- розмовно-побутові діалоги складаються з реплік і нерідко супроводжуються мімікою, жестами, часто бувають емоційно забарвленими.
- художній — переважно стиль художньої літератури, де слово не тільки щось називає, а ще й часто, будучи художнім засобом, є знаряддям естетичного впливу на читача чи слухача.
- офіційно-діловий — вживається в указах, резолюціях, текстах законів, заяв, постанов та інших офіційних документах. Особливості офіційно-ділового стиля:
- кожний документ має усталений зразок;
- слова вживаються виключно в прямому значенні;
- перважають слова- терміни, пов'язані з діловодством;
- відсутні художні засоби, пестливі та згрубілі слова, питальні, неповні і незакінчені речення.
- науковий — існує у двох формах: писемній (підручники, дослідження, дисертації, наукові праці) та усній (повідомлення, наукова доповідь тощо). Для наукового стилю характерні:
- вживання слів у прямому значенні;
- стрункість викладу думки;
- логічна побудованість;
- наявність специфічних термінів;
- широке використання складних речень, зокрема складнорідрядних з чітким логічним зв'язком між компонентами.
- публіцистичний — має дві форми: писемну (статті, фейлетони, нариси) та усну (публічні виступи). Для публіцистичного стилю характерне широке вживання суспільно-політичних термінів (закон, перспектива, держава тощо).
- сакральний (конфесійний) — стиль мови, що обслуговує релігійні потреби суспільства. Для сакрального стилю характерне:
- використання слів-назв Бога, найменувань стосунків людини і Бога;
- інверсійний порядок слів у реченні;
- повтори слів і словосполучень, з допомогою яких наголошується та чи та думка.
No comments:
Post a Comment